Сопівська школа має давні традиції, певні напрацювання і досягненя. Кожне покоління талановитих педагогів вносило свою лепту у справу навчання і виховання підростаючого покоління. У 50-60-х роках минулого століття в школі працювали такі непересічні особистості як Сазонова Марія Максимівна, Ковальчук Василь Михайлович, Ковальчук Марта Василівна, Коцюр Антон Васильович, Грабець Петро Петрович, та ін. їм доводилося працювати в трудні часи тогочасної радянської дійсності, коли необхідно було наперекір особистим поглядам і переконанням здійснювати навчально-виховний процес відповідно до вимог тодішніх партійних циркулярів. Зокрема, вчитель української мови та літератури Грабець Петро Петрович багато праці докладав не лише до формування в учнів любові до рідного слова, але й проводив широку спортивно-масову роботу в школі та на теренах села. Під його орудою виросли спортивні таланти, які пізніше своїми досягненнями у фізкультурі і спорті прославляли і сільську громаду, і захищали честь району на престижних спортивних змаганнях.
Покоління вчителів 70-80-х років продовжувало і примножувало здобутки своїх попередників та запроваджувало нові методи, форми та прийоми навчання й виховання учнів школи. Заслуговує на увагу досвід роботи колишнього учителя історії Яцури Михайлини Пилипівни. Будучи обдарованим фахівцем, вона проводила значну позакласну та позашкільну роботу зі своїми вихованцями. Протягом 1970-1978рр була керівнком гуртка “Юні слідопити”, члени якого вели активну пошукову роботу. Ними було віднайдено адреси близько 350-ти родин воїнів Радянської Армії, які загинули в 1944 році при звільненні села Сопів від німецько-фашистських загарбників.
Добрий слід протягом баторічної учительської праці в стінах нашої школи залишили також колишні завучі: Гарпуль Іван Львович та Геник (Ільницька) Марія Михайлівна. Під їхнім мудрим керівництвом формувався позитивний досвід та практичні навички колег по роботі. Не можна не згадати також багаторічну педагогічну діяльність таких учителів як Гайова Ганна Павлівна (учитель української мови та літератури), Опарик Наталія Вільямівна (учитель початкових класів) та ін.
Окремим рядком слід відзначити уродженку села, колишнього вчителя географії Бакай (Паландюк) Олену Василівну, котра особистим прикладом, величезною працелюбністю і неабияким талантом забезпечувала в учнів не лише високий рівень природничих знань, а й сприяла формуванню інтелектуально розвиненої особистості, національно свідомого патріота України.
На початку 90-х років розпочалося значне “омолодження” педколективу школи. Поруч зі своїми досвідченими наставниками під керівництвом колишнього директора школи Тимчука Бориса Васильовича (1981-2005рр) на нелегкій педагогічній ниві сьогодні успішно працюють близько десятка випускників цієї школи, котрі своєю сумлінною роботою примножують досягнення учителів-ветеранів.
За роки незалежності України значно зміцніла матеріально-технічна база навчального закладу. Проведено добудову восьми класних приміщень школи, введено в експлуатацію газову котельню та проведено благоустрій шкільної території. З метою поліпшення спортивно-масової роботи серед шкільної та сільської молоді у вересні 2008 року введено також у дію типовий спортивний зал. З метою поліпшення естетичного виховання школярів здійснено обладнання актовного залу.
